Назва: Календар «Рушники 2015»
Вид-во: ВІД "Діана-плюс"
Рік видання: 2014
Стор.: 16
Формат: pdf
Розмір: 42.1 mb
Мова: українська
Час - це найцінніше, що є у кожної людини. На жаль, ми часто витрачаємо його даремно. А на сторожі часу стоять всього лише дві речі: годинник і календарі. Саме останні ми і пропонуємо вам, щоб завжди вести рахунок вашим прекрасно прожитим дням.
Рушник – своєрідна життєва дорога людини, що пов'язана з світлим радісним життєвим початком, з одного боку, і переходому інший світ — з іншого. Напевне, тому рушник був найдорожчим подарунком матері для сина, який покидав отчий дім, щоб створити своє сімейне гніздечко, сину, який відправлявся на службу до армії. В цьому рушничку закладались спогади про отчий дім, світло, добро, позитив в житті. Не дивно, що саме на Україні, Андрієм Малишко була створена неймовірно красива, мелодійна «Пісня про рушник»:
«Рідна мати моя ти ночей не доспала,
І водила мене у поля край села,
І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала,
І рушник вишиваний на щастя, на долю дала».
В родині, де зростала донечка, скриня мала повнитися рушниками та іншими вишитими предметами побуту. Змалечку дівчаткам прививали шану та любов до вишивки. Посвята у вишивальниці маленьких дівчаток була і залишається українською народною традицією. Звичайно, що відразу дівчатка не вишивали рушники змалечку. Це за них вправно робили мами, а коли доньки дорослішали, довгими зимовими вечора співаючи вишивали рушники для посагу. Чим працьовитіша та заможніша була наречена, тим більше у неї було вишитих рушників. На вечорницях, дівчата вишиваючи рушники співали пісні-подяки матерям, що будили їх раненько, що вчили вишивати швиденько та вправно.
Рушники українцями використовували не тільки в обрядах, але і на щодень, вони прикрашали їх життя. Рушник-утирач, рушник-стирач. Перший завжди висів на кілочку біля відра з водою і коли приходив гість до хати, господар зливав воду на руки гостя і подавав йому рушник-утирач, як знак шани та поваги до гостя. Другий слугував для стирання крихт зі столу, витирання лавки та інше. Візерунки на таких рушниках були скромними, не барвистими, частіше такі рушники спеціально ткали. У 80-их роках, я також памятаю такі рушники, що були привезені бабусею з своєї маленької батьківщини при переїзді. Вони ще довго прикрашали оселю своєю присутністю і ніжністю та теплом, яке від них виходило, коли до них доторкнутись.
Ще багато можна говорити про рушники. Думаю, що інформація зібрана в календарі вам стане в пригоді, а запропоновані схеми прикрасять ваші вишивані шедеври
Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся
DOWNLOAD:
Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся
Для просмотра ссылки Войди или Зарегистрируйся
